- суперечний
- —————————————————————————————супере́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
суперечний — а, е. 1) Те саме, що суперечливий. 2) чому, з чим. Який суперечить чому небудь. 3) рідко. Те саме, що спірний 2) … Український тлумачний словник
алогічний — а, е Суперечний логіці; безглуздий … Український тлумачний словник
спречний — а, е, діал. Суперечний, спірний … Український тлумачний словник
суперечність — ності, ж. 1) Становище, за якого що небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого небудь чомусь; протиріччя. 2) перев. мн. Протилежність інтересів. 3) рідко. Властивість за знач. суперечний 1). 4) заст.… … Український тлумачний словник
суперечно — Присл. до суперечний 1) … Український тлумачний словник
суперечливий — (який має особливості, якості, несумісні одна з одною / протилежні, невідповідні одна одній), суперечний, розбіжний; подвійний, двоїстий (із двома різними особливостями); покручений, плутаний (такий, у якому важко розібратися, якого важко… … Словник синонімів української мови
спірний — 2 прикметник спритний, швидкий розм. спірний 1 прикметник суперечний … Орфографічний словник української мови